Бринза
Для гуцулів бринза не стільки продукт, страва, гастрономічний додаток (це лише одне із багатьох її втілень), як цілком трансцендентний феномен. Існуючи споконвіку, відколи вівці пасуться в Карпатських горах, а вівчарі йдуть на полонини, бринза визначає побут і спосіб життя горян, особливості думання і сприйняття світу.

Осіння пора традиційно вважається в Карпатах часом свят. Насамперед тому, що з верхів повертаються з отарами чоловіки — батьки, сини. Вівчарський сезон добігає кінця, залишаючи позаду дні найтяжчої праці й самотності. Радість зустрічі виливається в гучні святкування. Господарі демонструють, не без того, аби похизуватись, свої набутки і — неодмінно! — майстерність. Уміння якнайшвидше постригти вівцю, здоїти її та зробити добру бринзу прирівнюється до володіння найбільшими статками, найбагатшими маєтками. Слава про таких вівчарів летить горами.

Гриби
На Карпатських схилах ростуть близько 300 видів грибів. Форма і забарвлення їх дуже різноманітні. Гриби в Карпатах схожі на крила, квіти, тарілки, яйця, парасольки, кулі, пелюстки, капелюхи і навіть шапочки. Ростуть вони в Карпатах на узліссях і галявинах, гірських схилах і гірських долинах. Ростуть гриби досить швидко. Буквально за кілька годин можуть витягнутися на 3-8 см. Більшості з них потрібно від 2 до 8 днів, щоб їх стало видно.

Боровик (білий гриб) – найбільший і найсмачніший серед їстівних грибів, що ростуть у Карпатах. Він може важити навіть більше 4 кг. Кожен мешканець Карпат може розповісти цікаву історію, як і коли натрапив на такого велетня. З давніх часів місцеві жителі спілкувалися з оточуючим світом: з природою, з птахами, тваринами, з деревами, травами і, … звичайно ж, з грибами. У лісі вони обов’язково віталися з лісовими духами й просили наповнити кошики. А після того, як знайшли гриба, обов’язково дякували. З грибів готують як основні страви – юшки, гриби тушковані в сметані, смажені гриби, так і неперевершені закуски та смакові додатки – грибочки мариновані, сушені гриби.

Чорниця
Афена (чорниця) це чагарникова рослина із родини бруслинних, висота кущиків до 40 см, ягоди кулясті синьо-чорного кольору. Плід ягоди достигає, зазвичай, наприкінці червня по липень місяць. Харчова цінність чорних ягід на 100 г становить 42 кілокалорій. В чорниці міститься багато вітаміну Р, А, С, E, В1, В2, цинку, хрому, які допомагають метаболізму в людському організмі, синтезують інсулін, що відповідає за живлення організму глюкозою. Через вміст цих мікроелементів, чорниця є корисною людям із постійним фізичними навантаженням та діабетикам.

Однією з найкорисніших властивостей чорниці, вважається, лікувальний та профілактичний вплив на зір людини, а саме, здатність покращувати його. Чорниця загострює зір, особливо у темряві. Також, варто зазначити, що чорницю добре їсти при розладах шлунка. А ще –це делікатес. Чорничний джем чудовий додаток до морозива чи пудингу. Дитяча радість на Прикарпатті – це вареники з чорницею.

Домашня свинина
Приготовані з домашньої свинини страви мають спраді чудовий смак та приємний запах. Нежирна (мармурова) свинина є результатом правильного годування свиней. Свинку вигодовують дрібною картоплею, кормовим буряком, бобами.

Соняшникова олія, що зараз дуже активно використовується у домашній кулінарії, ще в середині 20 ст. була рідкісним продуктом для мешканців регіону. Натомість популярною була олія льняна – нею приправлялися страви, змащувалася випічка. Але найбільш звичним у приготуванні ситних (непісних) повсякденних та святкових страв у селах Прикарпаття було свиняче сало (солонина)та смалець. Щоб свинина була жирною її вигодовують відходами з домашнього столу та пшеницею / хлібом. З відгодованої таким чином свині виходить до 50 кг сала.

Івано-Франківська обл. України | Ivano-Frankivsk region, Ukraine